Ось останній вагон. Порожніє перон.
Дзвін перонний нагадує осінь.
Червоної ружі розлетівший бутон,
На пероні лежить ще і досі.
Листя падає ниць. Кличуть в далі дощі.
Хмари в небі вітрами гонимі.
Одягають дерева буденні плащі,
Холодами у серце ранимі.
Узялася в душі ціла купа тривог,
На порозі зібрались морози.
Осінь з вітром сьогодні веде монолог,
По полях розливаючи сльози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850407
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.10.2019
автор: Віталій Назарук