Чорнява доленька моя

Іі  я  стрів  посеред  степу,
Вона  ще  юною  була,
Весна  стояла  тепла-тепла,
Я  був  щасливий  як  маля.

Вона  взяла  мене  за  руку,
-Дай,  я  поворожу  тобі,
Відчув  як  серце  в  грудях  стука,
Як  вогник  у  душі  пробіг.

Вона  дивилась  мені  в  очі,
А  я,  неначе  весь  сп"янів,
Відчув,  ій  щось  сказати  хочу,
Але,  неначе  занімів,

Моі  вуста  тоді  мовчали,
В  душі  буяли  почуття,
Вона  в  кінці  мені  сказала:
-  "  Будеш  кохати  все  життя",

Пройшли  роки,  вже  білі  скроні,
Пройшло  життя,  як  одна  мить,
Та  тільки  долю  на  долоні,
Все  ж,  не  зумів  я  обдурить.

Мабуть  тоді,  оту  чорняву,
Зустрів  я  доленьку  свою,
Вона  живе  в  моій  уяві,
Іі  я,  все  життя  люблю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850210
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2019
автор: Амадей