довершене ніщо скляних очей_
так дивиться лиш зраджений з ікони_
не віриться_ що слово обпече_
нехай себе рятує і боронить
останній янгол, скинутий з небес,
застряглий в опадаючих текстурах,
акацій пазурі, пеньків гнилих скульптури,
слюдисті дзеркала холодних плес_
опріч і без_
назустріч темним хвилям_
бадилля сонних тіл під вітру плугом,
розсипалися пазли деміурга,
й палітра золота лякає цвіллю_
>
довершена печаль_ гіпноз дощу_
бетонні шпари / жовті плями вікон_
за рубікон, від ревної опіки
із присмаком кривавого борщу_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850190
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.10.2019
автор: Ки Ба 1