Шукати праведне у світі грішнім –
Як проти вітру, в сірі міражі,
Де шурхіт фантиків блискучих з грішми,
Напоказ тільки тіло, без душі…
Коли б не сльози, може б і потішно.
Звелись прямі дороги нанівець.
Фальшиво стелять, не шанують правду.
Колись настане бажаний кінець
І хтось, нарешті вже, поставить крапку,
Щоб долю Краю – в сонячний вінець.
Шукати правду пробують у хаті
Серця відкриті, душі молоді.
Перепиняють на шляху «пилати».
Втікає час, як по стрімкій воді.
На когось в небесах чекають лати…
Спокійно сплять лише тіла… пихаті.
20 грудня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849910
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2019
автор: палома