[i]Можливо, я - графоман :
пишу лівою рукою - правою ногою...
Й воду лию із графину
до клумби геть зів"ялих рим,
( здається чую голос неба :
" Не дай пропасти їм ! " )
аби вони буяли
як ті квіти навесні -
пісні душі...
Чи то віти
із дерев казок
мрійливого дитинства,
або вази кущів
кімнати ілюзій...
І зрештою чагарники,
що неправду колють
у пустельній засусі
непоетичного світу.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849876
Рубрика:
дата надходження 30.09.2019
автор: Мандрівник