ОС1НН1 М1СЯЦ1

[color="#2f00ff"][i]***

[b]ВЕРЕСЕНЬ[/b]-  верес  мені  приберіг,
Школа  пустила  мене  на  поріг.
Може  продовжитись  бабине  літо,
І  для  жінок,для  мужів  і  для  діток…
Осінь  вступає  у  справжні  права,
І  починає  природні  дива:
Пензель  у  руки  бере  і  фарбує
І  розкошує,і  торжествує…
А  на  полях  кипить  справжня  робота,
Люди  збирають  корисну  смакоту
Бульбу  копають,  рубають  капусту
Моркву,буряк,і  на  полі  вже  пусто.
Фрукти  і  овочі-все  до  комори
Скрізь-кольорові  немов  світлофори!
Вересень-  осені    перший  хлопчина,
Дуже  красива  її    со-ро-чи-на...

***.

[b]ЖОВТЕНЬ[/b]  -  дерева  усі  одягає
В  золото  ,вохру  ,-  красу  розсіває
Ніби  –  дівчина  ,убрана  до  шлюбу!
Не  відшукаю  я  кращу  подобу.
Яблука,груші  –  народу  у  кошик,
Може  у  жовтні  мрячити  ще  дощик,
Після  дощу-хутко  всі  по  гриби!
В  парки  чи  в  ліс  -  там  чекають  дуби..
В  руки  взяли  від  дощу-  парасолі,
Ходимо  ми  по  калюжах  поволі…
І  у  людей-  настрій  ледь  набурмосений.
Жовтень-то  другий  хлопчина  у  осені.

Його  хризантеми  я  дуже  люблю,
Вони  прикрашають  оселю  мою!
Замріяний  жовтень  обожнюю  дуже!
До  нього,красивого,я  не  байдужа!

***

Мій  [b]ЛИСТОПАД[/b],падолист  сивочолий
В  вальсі  танцює,  хоч  вкрай  прохололий,
Плаче,кружляє  в  прощальному  танці
І  роздягає  природні    багрянці…
А  поміж  ніг  шурхотить  листопад
В  умовах  погодних  якийсь  перепад…
Звірі  готуються  впасти  у  сплячку,
В  дуплах  і  норах  -  все  більше  «заначок»…
Сонечко  нижче  над  обрієм  висне,
Небо  ж  сіріє,  на  настрої  тисне…
Третій  то  хлопчик  осінній...  По  ходу
Він  роздягає  заснулу  природу…

***[/i][/color]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849624
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2019
автор: Валентина Мала