О, ця любов - то тяжкий хрест. І не потрібен тут
протест. Здаємо тест на зрілість душі. Не згубити б нам
гідності, честі і не втратити достоїнства свого, щоб донести
хреста того.
Він буде тяжіти, під ним будем мліти, не раз і па-
дати будем та не забудем, що ми, сини людські, вони ж -
Божі діти. І нікуди правди діти. Усі ми прийдемо на Божий
поріг, та не усі потрапимо на Божий бенкет.
Це життя не трафарет. І не врятує нас багнет.
Хай кожен пише свій сонет, свою пісню любові, щоб возд-
вигнути нам Хрест, що землю із небом єднає.
Хтось на тебе завжди чекає.
Людське і Боже на тім Хресті пересіклись. Куди ж
ми, люди, подались? Та свого Хреста не зреклись. У нім шукає-
мо спасіння. Даруй нам, Господи, прозріння у світлі свого
провидіння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849348
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2019
автор: яся