і вже не здригнеться жоден мімічний м'яз
ти як стояла збоку, будеш й тепер стояти
ти мовчала тоді й досі мовчиш щораз
коли, у принципі, вже мусила би кричати
мокрим асфальтом стелиться тихий джаз
вже на вологі очі більш не прийде надія
твої кохання, твої страждання - фарс
твої вологі очі вже тепер не змокріють
ти не дивись зі смутком, очі собі закрий
ти не кричала вдома і не била чашки́
ти як мовчала завжди, так і тепер не ний
мовчки збирай утому і свої цига́рки
те що тоді минуло, те неживе тепер
рухайся далі. от тільки куди ? - дилема
але провина - в кожному із твоїх ребер
ти нічия тепер. ти нічия проблема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849114
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2019
автор: Олька Оленька