Ми з тобою на різних хвилях.
На різних частотах ,тільки диво...
Що в тобі знаходжу, мила.
Коли блукаю один в Ефірі ?
Розмова наша дуже коротка
Коли на хвилях ультра - коротких.
Тебе знаходжу, а ось вже хвиля уходить.
Голос слабіє, час проходить...
Спілкування зникає, а питань багато.
А почути голос твій ,це маленьке свято.
Бо він такий теплий, лагідний, милий
Таких немає голосів в ефірі...
Бо їх багато - дзвінких, еротичних,
Та на нашій мові таких незвичних.
Але я тільки твій голос шукаю.
Коли у Всесвітньому Ефірі блукаю.
А коли після тої роботи я засинаю,
Я тільки твій голос завжди відчуваю...
Бо уві сні є ще дотики, ласки.
Я знаю ти є - "Жінка щастя"?
Завтра спитаю-
Які тобі квіти, до вподоби ,
Були в мене звичайно познайомитися - спроби.
Але бажаю зустріти тебе не в тільки в Ефірі,
Можливо до кохання відкриються двері.
А за ними щастя на інших хвилях.
Коли будемо вдвох, не блукати в Ефірі...
В Ефірі дружби, наснаги, любові
На хвилях постійних , що вже ніколи не уходять...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849018
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2019
автор: golden-get