ЯК ЛЕТЯТЬ РОКИ

Не  завжди  помічаєш  як  летять  роки,
але  я  бачу  як  виросли  вже  дітлахи.
Якось  недавно  ще  ходили  у  садок,
а  тут  ось,ось  школу  закінчує  синок.

Старі  сімейні  фото  я  переглядаю,
тільки  у  них  як  пазли  все  складаю.
Ось  перший  клас  дитя  іде  до  школи,
а  ось  йдемо  у  гості  до  дідуся  у  гори.

І  тільки  так  я  згадую  як  ріс  мій  син,
та  випадки  які  тряплялися,всі  з  ним.
Це  старшій  а  молодшій  теж  не  відступає-
доказує,що  поступатися  нікому  не  бажає.

А  якже  я  -  ніяк  не  можу  зрозуміти,
я  молодий  а  вже  дорослі  діти.
Та  жінка  сміючись  тихенько  говорить-
у  мріях  не  літай  у  паспорт  подивись.

Ось  так  всі  сумніви  зійшлися    на  нівець,
роки  біжать  і  це  ще  не  кінець.
А  діти  показник  прожитого  життя,
і  сумнівів  немає-бо  в  оману  вводить  ще  молода  душа.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848958
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2019
автор: Бабич