Осінь розмалювала мої скроні,
Встелила доріжку до зірок.
Життя вляглось у моїй долоні,
Не раз давало необхідний урок.
Життя йде новітніми стежками,
І не зменшує своєї ходи.
Чудові миті фікусує платівками,
Малює дивовижні епізоди.
Доля дарувала різні моменти,
Були радість, тривоги, печаль.
Вона злилась і говорила компліменти,
Однак за минулим мені не жаль.
Багато в житті вдалося,
А ще більшого треба досягти.
Як би воно не складалося,
Та все ж необхідно досягнути мети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848899
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2019
автор: Віктор Варварич