Не "свої", здавалося б не "чужі".
Мов якась непевна конструкція.
Ми не діти - вірити в міражі,
Та якась "міражопрезумпція".
Доведи - ввижається. Ми - були.
В нас минуле спільне. Туманами
Вкрите майбуття. Замели сніги.
Йти дорогами нам незнаними.
Ще згадається, взимку, позаяк
Заспіва про літо метелиця.
Наче й нарізно нам уже ніяк,
Тільки й разом от щось не клеїться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848889
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2019
автор: макарчук