5, 45

розкриваються  квітами  5,45
і  на  стінах  малюють  химерні  букети
за  тобою  міста  й  терикони  горять
ти  не  той  що  раніш,  і  не  знаєш  вже  де  ти.

розкриваються  квітами  на  полотні
зарябіло  вже  небо  від  бруду  і  поту
за  тобою  сам  бог  з  побратимом  стоїть
ти  не  той  що  раніш  і  не  знаєш  вже  хто  ти

у  тобі  живе  бог,  або  цілих  три
вони  визирають  на  мене  крізь  вії
за  тобою  міста,  але  вже  не  болить,  
бо  ти  бачив  як  там  кубляться  змії

розкриваються  квітами  десь  по  весні
теплим  лиском  твої  5,45
ти  не  той  що  раніш  й  вже  байдуже  тобі
що  міста  з  териконами  в  спину  мовчать

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848878
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 20.09.2019
автор: Олька Оленька