ОСІННЄ СЯЙВО
Тихенько осінь завітала,
У кожне серце, в кожний дім,
Дари свої нам дарувала,
Вдягнувши шати золоті.
В осінніх мріях я літала,
Хотілось ніжності й тепла,
Мене самотність огортала,
Надія знов кудись втекла...
мене лякав політ думок,
Думок, що спати не давали,
Думки злилися у танок,
І над землею розсипались.
Аж, ось, настала світла днина,
Радіє знов душа моя,
Неначе зламана стеблина,
Що повернулась до життя.
Моє серденько затремтіло,
І посміхаюся я знов,
Надія в серці зажевріла,
І квітне на душі любов.
Хитрунка-осінь звеселяє
Усі засмучені серця,
Нас різнобарв'ям надихає,
Щоб було радісним життя.
Повір мені - це не важливо,
Надворі - осінь чи весна.
Хай серце буде не зрадливим,
Хай буде світлою душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848834
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.09.2019
автор: Любов Граб