Гість

Жовтий  метелик  кружляє,  кружляє
У  моєму  сні.  
Я  не  впізнаю  тебе,  метелику,  як  проснуся.  
Скільки  є  звуків  у  просторі  ночі,  а  чути  лише  голосні.  
Плещеш  крильми  об  вигадливі  сни.  
Жовтий  метелику,  вкрий  мене  пилом!  
Айстри  уже  відцвіли,  
Барвами  грають  опалі  зіниці  пообіч  стебел  -  
Це  позиратиму  в  небо  я.  В  небі  цім  аж  до  весни
Звучатиме  колискова.  
Де  мені  втіха  в  пронизливій  осені?  
...  
Кружляй,  метелику!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848819
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2019
автор: