Людоньки, дякую вам за тепло ваших сердець. Хоч і літу
уже кінець, та з вами не відчувається ні холод, ні голод. О! Голод
душі. Ей ви, осінні дощі! Ви не заллєте душі наші, а ви, вітри, не
розвієте наші почуття. З ними відчувається життя. Воно таке різно-
барвне. Тут і осінь, і літо, і буде зима. Та ви в душі моїй , і в ній
весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848718
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2019
автор: яся