Як нас підштовхують відмовлятися від свої землі

Лякає  нас  Іларіонов*,  аж  слиною  шо́ркає:
«Якщо  Україна  свої  поверне́  території,
То  –  все!  України  не  бу́де!  В  парламенті,  більшість  -
Зведе  українців  у  зли́дарство,  й  «брата»  потішить!
Не  буде  що  їсти!  Борщу  не  наварите!  В  лапті  -
Одягнуть  усіх,  балалайку  приб'ють  в  кожній  хаті!»

Якщо  ж  відамо  ми  -  дончан  й  луганчан  –  для  уралів,
То    може  нам  хтось  й  допоможе,  мурчить,  із  Австралій.

--Борщу  не  наваримо,  каже?,  -  питає  Горпина.  -
Йому  передай,  поет,  що́  хрич  не  зна  України!
Що  в  нас  бурячки  і  капуста  самі  скачуть  в  юшку.
А  м’ясо  –  росте  й  на  штахетах,  й  відкусить  в  бездушних  –
Усе,  шо  таким  заважає  ходить,  як  людина,
І  геть  відчепитись  від  щедрої  нам  України.

18.09.19р.
*Іларіонов  –  екс-радник  Президента  «братів».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848685
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 19.09.2019
автор: Юхниця Євген