Мій край міняє свої кольори,
що радували очі літньої пори.
Коричневі і жовті кольори,
Осінь настала--показують вони.
Опале листя,що повсюди на землі,
теж нам малює село в іншій красі.
А у небі птахи літають-наче в суєті,
теж в роздумах,коли і як летіти у чужі краї.
А ще на нивах люди-де не глянь,
збирають свій осінній урожай.
І все показує-колір зелений відійде,
тепла і сонечка,що гріє не буде.
Одна Ялина,що височить ген на горі,
говорить-непоступлюся я Осіні й Зимі.
Весну і Літо в цьому наряді пережила-
не поміняю колір,щоб погода не ворожила.
Та край мій потопає у красі завжди,
і не страшні йому спека,дощ і холоди.
Мій край таке ось місце на землі-
яке не можна описати словами у вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848632
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2019
автор: Бабич