Я нікого ще так, як її, не любив,
Не дивився нікому так в очі.
Жив один на землі, просто мріяв і жив,
А тепер мені серце шепоче…
Зупинись! Подивись! Це кохання твоє…
Це надія твоя, твоє щастя.
Вона долю шукає, для цього живе,
Може їй таки винайти вдасться.
І тоді заспіває у неї душа,
І засяє промінням усмішка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2019
автор: СЕЛЮК