Я б заварила чаю в тихий осінній ранок,
Того, якого любиш з вибраних забаганок.
Пахло би в хаті літом, яблуками з корицею...
Скільки для щастя треба, щоби горіть жар-птицею.
Я би для тебе... Знаю... Ходимо по паралелі.
Бачимо ті самі зорі, входимо в різні двері.
А поміж нас мовчання, а поміж нас - вже осінь.
Я б заварила чаю. Холодно ж тобі досі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848555
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2019
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА