Все в людській перемішане долі

У  житті,  як  на  довгому  полі:
Сонце  ясне,  і  дощ,  і  гроза
Й  реп’яхів,  і  колючок  доволі,
Й  взагалі  -  непотрібна  буза.
Все  в  людській  перемішане  долі...

Кажуть,  що  доля  сміливих  любить,
Хто  не  боїться  всяких  проблем.  
Нерішучий    себе  сам  загубить,
Як  життя  в  нього    йде    тягарем.
Слабих  духом  вона  не  голубить…

Любов  і  віра  –  душі  основа  -
Нас  до  світла  ведуть  без  вагань.
Це  не  є  тимчасові  обнови  -
Це  твердість  духу,  добра  і  знань-
Для  людської  душі  не  окови…

Віра  сильною  робить  людину,
Любов  гріє  серця  повсякчас  -
Вони  завжди    у  трудну  годину
Знадобляться,  як  світло  для  нас.
І  поведуть  у  щасливу  днину…

Не  шукайте  любов  за  морями,
Не  губіть  віру  в  далеких  краях,
Живуть  вони,  отут  -  поміж  нами
У  знайомих  стежинах,  в  садах…
І  мережать  із  часу  нам  гами…

                                                                                           В.Ф.  -17.08.2019



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848536
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2019
автор: Веселенька Дачниця