А чи варта у світ кричати,
А чи варта про щось молити,
А чи варта чогось чекати
Замість того, щоб просто жити?
Може краще іти й мовчати,
Поринаючи в світ відвертий,
Дні прожиті у міх складати,
У міх пам'яті вже подертий.
З пластиліну сову зліпити,
Щоб зі мною вночі літала,
Ну а може намет купити,
Книгу взяти, яку не читала.
Підійнятись самій на гору,
Не чекати, допоки прийде,
Грітись щастям в холодну пору,
Не чекати, що сонце вийде.
Не тримати в душі нікого,
Хай ідуть у відкриті двері,
Не потрібно мені чужого,
Лиш свої на моїй вечері.
Тим, хто йде, я у слід бажаю:
Перестати добра чекати,
В вас самих його аж до краю,
Краще вчитися віддавати.
Я не хочу про щось благати,
Я втомилась про щось молити,
Просто буду з совою літати,
Просто вірити, просто жити...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848513
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2019
автор: Sukhovilova