[i]Скидає маски мудра природа ;
яка ж то осіння легка прохолода,
майже нага тремка насолода
леліяти сцену багряних картин !
І листя, мов душі, зірвались у вирій :
одвічні заручники чи менестрелі ?
Бал - маскарад фінішує невдовзі,
а люди тим часом поправлять грим.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2019
автор: Мандрівник