Кохання наче оці пожари,
Тривожить душу в серце проникає.
Пломеніє, горить як стожари,
Кров від якого аж закипає.
Слова вкладаються в вірші,
Малюються дивовижні картини.
Кохання торкається душі,
Багряніє немов жоржини.
Твій голос ніжний, мелодійний,
Лікує, сцілює мене.
Такий поміркований, спокійний,
Він всі тривоги прожене.
Твоя рука в моїй тремтіла,
Я аромат твого тіла відчував.
Ти слова кохання шепотіла,
З тобою насолоду пізнав.
Наші душі в єдино зливались,
А місяць виглядав з-за хмар.
Серця навіки єднались,
А я з твоїх губ збирав нектар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848454
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2019
автор: Віктор Варварич