Кров застигає, а серце кричить,
Це місто - блаженне, блаженна ця мить.
Невпинні потоки людей і машин -
То ритми таємних талантів картин.
Тут день, як не день і ніч, як не ніч,
Проте із собою я віч і на-віч.
Тут книги ковтаю і чаю не п'ю,
І кожного ранку плей-лист свій гортаю.
Я вірю у мрію, я нею живу,
Коли я спіткнуся, то враз оживу.
Ще знаю, що кава смачна та медова,
Та губи твої - то казка-казкова.
18.09.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848449
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2019
автор: Yuliia Opanasiuk-Borovska