останній сон_

останній  сон  не  матиме  кінця_
розтане  сутінь  ця  між  сосен  в  хмари
і  осінь  плакатиме  вигризши  серця,
й  блукатимуть  з  важким  хрестом  отари
стежками  за  розламаним  парканом_
>
останній  сон  /  важкі  вінки  дурману_
шепочуться  колючі  язики_
спадуть  вуалі  /  запечуться  рани,
квадратом  вб’ють  загострені  кілки
ті,  хто  наблизився  до  вічності  порталу
на  відстань  змащеної  глиною  руки_
>
останній  сон  /  відлуння  в  унісон
осанн  вовків  в  дрімучих  жовтих  хащах,
вікна  розбитого  голодна  чорна  паща
волатиме  про  щось  в  холодну  ніч,
зірвавши  із  знеструмлених  узбіч
рої  ворон  в  пусте  байдуже  небо_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848444
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.09.2019
автор: Ки Ба 1