останній сон не матиме кінця_
розтане сутінь ця між сосен в хмари
і осінь плакатиме вигризши серця,
й блукатимуть з важким хрестом отари
стежками за розламаним парканом_
>
останній сон / важкі вінки дурману_
шепочуться колючі язики_
спадуть вуалі / запечуться рани,
квадратом вб’ють загострені кілки
ті, хто наблизився до вічності порталу
на відстань змащеної глиною руки_
>
останній сон / відлуння в унісон
осанн вовків в дрімучих жовтих хащах,
вікна розбитого голодна чорна паща
волатиме про щось в холодну ніч,
зірвавши із знеструмлених узбіч
рої ворон в пусте байдуже небо_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848444
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.09.2019
автор: Ки Ба 1