Осінь крокує, як королева

Нас  тривожить  мить  чекання,
А  осінь  стукає  у  двері.
В  серці  оселилося  кохання,
А  ми  п'ємо  каву  на  вечері.

Осінь  ступає  непомітно,
Малює  кленові  листки.
Вона  усміхається  так  привітно,
Філірує  на  кущі  паростки.  

Вітерець  колише  квіти,
А  вони  гойдають  павуків.
Осінь  шле  багряні  привіти,
Зібрала  горішки  з  васильків.

Осінь  крокує,  як  королева,
Хода  упевнена  і  тверда.
В  руках  веде  грізного  лева,
На  нас  дивиться  згорда.

Однак  в  душі  вона  чарівниця,
Безкоштовно  дарунки  роздає.
Осінь  велика  трудівниця,
Всю  любов  в  працю  вкладає.







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848366
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2019
автор: Віктор Варварич