НАЙКРАЩА ІЗ ПЕРУК

           [i]Ні
           про
           що...  [/i]
[youtube]https://youtu.be/2zjct3nsJYg[/youtube]
[i][b][color="#2b0480"]Прийшла  Вона  ранковим  плаєм  тайним,  
розливши  синьку  схилами  яруг,
вповзла  у  душі  привидом  одчайним
і  в  дивосвіт  впустила  вірних  слуг…  

Взяла  зі  скринь  мольберти  і  палітри,  
гуаші,  масло,  вохру  й  акварель…
Та  не  забула    ноти  і  пюпітри,
щоб  розбудить  птахів  спочилу  трель…  

І  –  ну  давай    ескізити  мережки,  
що  впишутся  в  природний  гобелен,
та  майструвати    колорити  стежки,  
де  ваблять  різнобарв’ям  липа  й  клен…

Малює  так,  як  метри  ренесансу,
А  то  –  як  справжній  імпресіоніст:
контрастами  доводить  всіх  до  трансу,́
й  пастелями  гаптує  древній  ліс…

Красоти  неба  з’єднує  з  земними
і  щедро  ллє  в  картин  оригінал…
Не  подивує  творами  такими
байдужий  до  мистецтва  маргінал.  

Шедеври  віддзеркалють  мистецьки
і  відблиск  сонця,  й  вправність  метра  рук,
як  дім  химер,  що  зліплен  Городецьким...  
Майстриня  вбралась  в  кращу  із  перук!

…Пишу  етюд.    Що  начебто  вже  осінь…
А  в  серці  –  сонм  непрожитих  життів:
коней  баских,  не  бирок-мериносів…

…О,  як  би    я  прожити  всі  хотів![/color][/b]

9.09.2019
[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848340
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2019
автор: Олекса Удайко