Вирок

Імˊя  її  читатимеш  між    зорями  -  
У  спалаху    жертовне  самозречення.
Останній  свідок  спомину    розораний,
Ступає    памˊять  в  забуття    приречено.

А  спогади  випрошують    весняного,
І  шкіряться  за  тим,  що  не  здійснилося.
Почути  б  голосу  востаннє  пряного,
Та  віри  у  молитві  не  лишилося.

Світи  розхитані  та  розмежовані,
Дороги  паралельно  коридорами.
І  виють  ,  виють    вироком  приховані
Недолі  під  скорботними  іконами.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848327
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2019
автор: Олена Жежук