На світанні встала я
І косила і гребла,
Піч топила й хліб пекла,
Ще лагодила хліва.
Задивлялась на джмеля
Й на сусідського коня.
На метелика на квітці
Та на кицьку на доріжці.
На листочка, що шумів,
Розказати щось хотів.
Певно, те, що осінь знову
Одягла свою обнову.
Он, і ластівки у ряд
На дротах усі сидять.
Вже у вирій їм пора,
Чути й крики журавля.
В небі тягнуться ключі,
Розбивають синь в журбі.
Осінь - підсумків пора
Й те - не вигадка - життя.
15.09.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2019
автор: Валентина Ланевич