ПРО НЕЩАСЛИВУ ЛЮБОВ (читати в нетверезому стані)

Паскудна  річ  ця  любов.  Підносить  до  небес,  а  потім  з  цієї  висоти  кидає  тебе  обличчям  у  багнюку.  Гарненько  так  замазує,  на  довгу  пам’ять.  На  помилках  вчаться,  ага.  Я  в  цих  справах  двієчник  .

А  здавалося  ніби  ж  все  чудово  і  ти  верхом  на  рожевому  єдинорозі  скачеш  назустріч  їй,  а  в  руках  букет  незабудок…
І  тут  ти  отримуєш  такий  удар  під  дих,  ніби  молодий  Віталік  Кличко  вирішив  перевірити  твою  фанеру  на  міцність.  Скорчившись,  хапаєш  роззявленим  ротом  повітря,  як  риба  на  березі.  О,  свіже  порівняння.

Повітряні  замки  мрій  з  тріском  рушаться,  а  їхній  володар  рятується  втечею  до  найближчого  ганделика.

Ця  х…ня  повторилася  знов.  Знов…

Курт,  ти  не  брав  мій  дробовик?

Чого  смієшся,  псих?  Ти  ж  думав,  що  ця  дівчина  –  шанс  змінити  життя  на  краще  і  вилізти  з  того  болота,  яке  тебе  оточує.

Йоб…ний  Шрек.

В  голову  лізуть  дурні  думки,  як  малолєтці,  який  найкрутіший  пацан  у  компанії  не  дав  ковтнути  із  своєї  пляшки  слабоалкоголки.  Старий,  ти  зовсім  розклеївся.  Як  ті  китайські  кеди  з  базару.

Кажуть  карма?  В  дупу  таку  карму.  За  мої  гріхи  хай  мене  чорти  жарять  у  пеклі,  але  зараз  чому?  За  що  Будда???  І  хто  в  цьому  винен.  Думаєш  вона?  Глянь  на  себе,  пітекантроп.  Де  твоя  харизма?  Знаєш,  якщо  до  двадцяти  одного  не  виросла,  то  далі  вже…  Contra  spem  spero,  ага.
А  в  нього  прописка,  тачка  на  литовських  номерах  і  волохаті  руки  вже  між  її  ляшок.  Харизма  мабуть  сантиметрів  двадцять.  А  що  маєш  ти?

Да,  ти  не  х…вий  романтик,  ти  здатен  зняти  кота  з  дерева  засунути  його  в  букет  незабудок  і  подарувати  їй.  А  сенс?  Квіти  доїдає  клятий  єдинорог,  а  котяра  мститься  твоїм  тапкам.  Романтика…

Пес  з  ним.  Піду  послухаю  Дєльфіна.  Зі  студентських  років  його  не  слухав.  Та  історія  схожа  була.  Бачиш,  таки  треба  було  лікуватися,  свічечку  в  церкві...  Ні,  така  х..ня  видно  трапляється  раз  в  п’ятирічку.  Посттравматичний  вплив  совка,  не  інакше…  

***  

[i]Мы  обязательно  встретимся,  слышишь  меня?
Прости
Там,  куда  я  ухожу  -  весна
Я  знаю,  ты  сможешь  меня  найти
Не  оставайся  одна[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848125
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2019
автор: НеСмак