там_ назовні - шелест падолисту_
скло імлисте за безодню глибше_
в товаристві анонімних реалістів
як струна бринить тривожна тиша_
>
синхронічних снів нашарування,
спалахи прозріння в мозку хащах_
збуждені короткі коливання,
реготом крізь плач роздерті пащі_
>
вічні шукачі дешевих істин
дивляться на блиск води у склянці_
цей тотем з хитким відсотком вмісту -
резонатор надтонких вібрацій_
>
пройдено без втрат екватор ночі,
вичавлено сурогат надії_
реалісти закотивши очі
медитують_ іній впав на вії _
>
сиве павутиння вкрило скроні_
підступає шелест падолисту_
за ніщо хапатися до скону -
перше з правил впертих реалістів_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847963
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.09.2019
автор: Ки Ба 1