Каже Стефко: - Йду ворати, звари ми три єйці,
Потім чисть, цибулі вріж і втри їх на терці.
Заправ трохи майонезом, дай їдну концерву,
Всьо з бажаньом пороби, не показуй нервів.
- Мусиш спробувати, Касю, який має смак,
Дуже люблю туту страву, жи сі зве «Фаршмак».
Я рецептик уловила, йду ставити єйці,
Зачерпнула банічком води, що в відерці.
Газ палю, каструльку зверху - соли навалила,
Аби м потім шкарлупки добре відлупила.
А хробак мі заточив, як житє й Фейсбуки,
Скачут пальці в телефоні, аж ми терпнут руки.
Так сі моцно зачитала... чую - шось стріляє...
Чи то буря, чи то грім, чи хтось наступає.
Вчула сморід із дверей, жи ведут на кухню,
Дим валит, як із димарні... я мало не лупну.
Вочи моцно пролупила - єйці із дірками,
Почорніли, як небошки, до псячоі мами.
Викладаю на всі боки - таріль з позолотов,
Нагодую нині Стефка юш яковсь «гризотов».
Сморід в хаті, як в виходку - Боже, шо то буде?
Як сі верне хлоп із поля, юш мі не забуде.
Боже милий, туті єйці... Фейсбук ти мій Фейсбук...
Стою стовпом знов у стайни - най сі кури знЕсут.
Так стояла до обіду, та курей шляк трафив,
Нема яєць і не буде, бо когут не втрафив.
Скажу Стефкови, жи єйці, то були «запортки»*
А за сморід му розкажу, жи то смердят портки*.
Через єйці, щиро скажу - мушу мозгувати,
Аби Стефкови своєму нинька звіт віддати.
(С) Леся Утриско
Фото Тетяна Кіндратенко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847911
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2019
автор: Леся Утриско