Зростав Демид єдиним сином
Ішли чутки, що не всі вдома
Дразнили його апельсином
Насміхалась навідь Тома
Товстим він був і круглим
Неначе з казки " Колобок "
Можливо то чиясь заслуга
Посадили хлопця в " чобіток "
Огидно те Демиду чути
- Хто дозволив насміхатись?
Поїду я у світ широкий
Заперечувала рідна матір
Тома Демида пам'ятала
Через роки красунею зросла
Вона його лишень чекала
Чарувала всіх мила весна
Приїхав він широкоплечий
Зайшов до рідної домівки
Побачив він гніздо лелече
Помчав до свої зірки
Справляли всі гучне весілля
Бажана була і їхня рідня
Живе у закоханих надія
Любов і Віра в них одна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847896
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2019
автор: Валентина Ярошенко