Стежина вдаль


Стежина  вдаль….  вздовж  барвінкове  листя,
Лежить  печаль,  як    росяне  намисто,
Не  виграє,  ні  сріблом,  ані  златом,
Травичка  сонна  вкрилась  оксамитом.

І  плине  запах…  легко  над  землею,
Холодний  подих  й  свіжість  несе  осінь,
 Туман,    біленький,приліг  на  алею,
Земну  красу,  мов  відділив  і  просинь.

В  обійми  вітер,  з  ніжністю  в  спокусі,
Узяв  мене,    рано  вийшла  на  ґанок,
Лишивши  слід,  вкотре  в  моїм  волоссі,
Зустріла  я,  полум`яний  світанок.



                                   08.09.2019р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2019
автор: Ніна Незламна