вибув

глибокі,  чисті  голоси,
пластичні  вивірені  рухи,
душа  стерильніша  сльози,
і  тіло  легше  крильця  мухи_
>
категорично  тліє  день_
порожня  вулиця  без  назви_
зійшлись  в  одну  полярні  фази,
дзвенять  зірки  на  дні  кишень_
>
гіркий  полин  /  солодкі  роси,
ялин  спідниці  в  павутині
посмикує  сп’яніла  осінь
в  строкатій  випраній  хустині_
>
гірчить  соняшникове  море,
мовчать  порожні  циферблати,
над  смітником  зі  скринь  пандори
ворон  стихають  постулати
>
і  кожна  мить  -  налите  гроно,
і  кожен  звук  –  великий  вибух_
із  чорних  списків  котрий  вибув
під  хвилю  скинувши  харона_
>
між  жорен  неба  та  землі,
між  криги  склом  та  жаром  магми,
гудуть  нейрони  як  джмелі
й  горять,  що  ліхтарі  в  імлі,
зіниць  пробиті  діафрагми_

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847814
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.09.2019
автор: Ки Ба 1