Тіла тісні

Наче  співи  крізь  мозок  слова  її
Як  її,  може  мова  крапок,  руїн
Бо  ж  колише,  хитає,  жнива  не  йдуть
Хтось  міцніше  кохає  (виски  гудуть)

Наче  бачу  крізь  решето  відчуттів
Хтось  зустрівшись  тікає  (лишає  тінь)
Не  цікавимо  -  бути  скупими  нам
Не  найдемо  двозначність  пустим  словам

Вистачає  сумління  глушити  сни
Бо  другими  не  бути  -  тіла  тісні
Головне  тут,  себе  пробачити
Як  міняєш..,  що  має  значення

Горе  розуму  (бути  наївним  страх)
Страх  себе  загубити  в  її  очах.
Тут  час  головний,  він  знає  суть
Час  все  забуває  і  ти  забудь.



















адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2019
автор: Рости Слав