Надкушене серце відкритістю-
Можливо опишеш світ скла,
Що темряви сповнений- ситістю,
Де пазли складають життя...
Бо світ обернувся мільйонами,
Маленького гострого зла...
І носиш у серці лиш стогоном,
Що річка із часу спливла...
.....
Хай буде надкушеним місяць,
Далеко, далеко, німий...
Мовчання вбиває, не тішить...
Світ пазлів фальшивий, блищить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847732
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2019
автор: Квітка))