Побудь, зі мною, тихо шепотів
Загрались дивно росами тумани,
Ти зберегти тоді красу хотів,
А голову кружляло все дурманом
Побути поряд, в вічі заглянуть
Почути голос, найрідніший в світі,
А інше, все відкинути , забуть,
Щоби лиш подих упіймать в повітрі
Насолодитись митями краси ,
Торкатись стану і тримать в полоні,
Щоби сказала:"Просто лиш не йди"
Відчувши у руках мої долоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик