Батьківський поріг

Отой  вишневий  білий  квіт
Впаде  на  батьківський  поріг  ,
Зачепить  душу  ,  як  колись
І  підійметься  вітром  ввись

А  слід  залишить  назавжди
І  дощ  не  змиє  ті  сліди  ,
В  життя  ,  укладений  той  квіт
Тих  найдорожчих  серцю  літ

Пройдуть  літа  ,  збіжить  життя
Вклонюсь  тобі  ,  моя  земля  ,
А  очі  бачать    той  поріг  ,
Хоч  вже  пройшло  немало    літ  .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик