[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQmXv-PoIXi7Y9r8xijmdX-fMju8WXpKnSuTflp_W2WaWDz9mdtGA[/img]
Тобою я і дихаю, й живу,
У пам'ять синь очей закарбувала.
Одна в життєвім човнику пливу,
Та все ж без тебе простору замало.
І світ увесь для мене враз змалів,
Несе буденність в далину незриму.
Ти стільки всього встигнути хотів...
Уламки мрій тепер збираю в риму.
Тулюсь думками рідного чола,
Німе блаженство душу огортає.
Хоча би крихітку того тепла,
Яке в мені на попіл не згорає.
Надійний мій і світлий оберіг,
Невидимий, мій Ангеле, небесний.
Чомусь ніхто тоді не застеріг,
Тепер лиш в снах, буває, що воскреснеш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847555
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2019
автор: Ніна-Марія