На околиці села
Білая хатина,
Де стежина пролягла
І цвіте калина...
***
І зелені спориші-
Килим у палаці
Люди доброї душі,
Звиклі всі до праці
***
Пепсі й суші там нема,
Нащо ті дурниці...
Бо смачніша не дарма, -
Є вода з криниці
***
В полі сонях підроста,
І безкрайнє небо,
І людина я проста, -
Більш нічо не треба...
***
Добре слово від батьків,
І сільчан повага, -
Це усе що мать хотів,
Лише в цім наснага...
***
Хай гризуться у містах
Алчні сраколизи,
Дівки з ботоксом в вустах
Котять хай валізи
***
Позабули люди з міст,-
Щиро як кохати...
За кар'єрний можуть зріст
Все святе продати
***
Не засуджую я їх,
Всяк живе як хоче,
І думок серед моїх,-
Місто не шепоче
***
Хоч і втома, й з ніг валюсь,
В спеку й хуртовини,
Все покину й тороплюсь -
До куща калини...
***
І на лавці у воріт,-
Серце добре мліє,
Краю рідному Привіт,
Хтось та й зрозуміє...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847539
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2019
автор: m@sik