Кущ калини

На  околиці  села
Білая  хатина,
Де  стежина  пролягла
І  цвіте  калина...
***
І  зелені  спориші-
Килим  у  палаці
Люди  доброї  душі,
Звиклі  всі  до  праці
***
Пепсі  й  суші  там  нема,  
Нащо  ті  дурниці...
Бо  смачніша  не  дарма,  -
Є  вода  з  криниці
***
В  полі  сонях  підроста,
І  безкрайнє  небо,  
І  людина  я  проста,  -  
Більш  нічо  не  треба...
***
Добре  слово  від  батьків,
І  сільчан  повага,  -  
Це  усе  що    мать  хотів,
Лише  в  цім  наснага...
***
Хай  гризуться  у  містах
Алчні  сраколизи,
Дівки  з  ботоксом  в  вустах
Котять  хай  валізи
***
Позабули  люди  з  міст,-
Щиро  як  кохати...
За  кар'єрний  можуть  зріст
Все  святе  продати
***
Не  засуджую  я  їх,
Всяк  живе  як  хоче,
І  думок  серед  моїх,-
Місто  не  шепоче
***
Хоч  і  втома,  й  з  ніг  валюсь,
В  спеку  й  хуртовини,  
Все  покину  й  тороплюсь  -
До  куща  калини...
***
І  на  лавці  у  воріт,-
Серце  добре  мліє,  
Краю  рідному  Привіт,  
Хтось  та  й  зрозуміє...
***














адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847539
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2019
автор: m@sik