Ти тільки накажи, я все віддам!
За погляд твій, за сяючу усмішку
В Туреччині знайду найкращий крам
Я соткі кілометрів пройду пішки
Лишень торкнутись, теплоту душі
В твоїй, навік, залишити долоні
І в зелень впасти, вснути в спориші,
Щоб на світанку слухати як коні
Іржуть, летять, птахами,- мають крила
У дикім степі, в травах, в комиші
Росою їх свобода напоїла..
І ти напій! А, краще, накажи
Молю Тебе, благаю, моя мила
Бо, в рабстві, ти не та і я не твій
У величі краси безумства сила
Торкнулася небес... Думок мій рій
Де ти!? Мені осяяння відкрила
На світанку..
Покажи
.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847519
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2019
автор: Ольга Ратинська