майже існуєш_ снуєш поміж сосен в тумані_
міряєш відстані поглядом / кроком / рукою_
мить мимобіжну шануєш_ неначе останню_
криком у небо руйнуєш гештальт супокою_
>
берег асфальту ближче ніж зазубень тіні_
злякана вітром шипшина дошкульно рябіє_
ставиш під сумнів доцільність напружених ліній,
дивишся в безвість байдуже_ як в очі повії_
>
майже існуєш_ знаки римуєш рандомні_
скроні в уявних лещатах пульсують басами_
злі таємниці спрагло чекають нестями,
криця свідомості плавиться в черепа домні_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847479
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.09.2019
автор: Ки Ба 1