Мені так затишно з тобою

Кружляє  жовте  листя,
Встеляється  під  ногами.
Осінь  завітала  на  наше  обійстя,
Малює  родинні  монограми.

Вже  тихий  вечір  догорає,
Зорі  миготять  за  вікном.
Скрипаль  дивні  мелодії  грає,
Ми  п'ємо  каву  за  столом.

Я  тебе  до  себе  пригортаю,
Відчуваю,  як  серденько  тріпотить.
З  тобою  у  кохання  поринаю,
Ловлю  небесну  блакить.

Нам  усміхаються  зорі,
Прохолодою  віє  навкруги.
Ми  ловимо  миті  неозорі,
Мандруємо  на  свої  береги.

Мені  так  затишно  з  тобою,
Ніч  засяяла,  місячним  ліхтарем.
Ми  любуємось  шумом  прибою,
Я  поряд  з  тобою  стаю  лицарем.
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847376
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2019
автор: Віктор Варварич