Розлучення (із циклу Простір нелюбові)

Почав  раз  байку  чоловік:
«Послухай,  Галю,  ми
Живем  уже  десятий  рік,
А  треба  до  семи.

Мав  замінити  би  тебе,  –
Довкола  стільки  юнок!..»
Дружина  стримала  себе,
Зібрала  скромно  клунок.

В  думках  промчалося  життя:
Їй  –  трішечки  за  тридцять…
Колись  він  цілим  світом  став…
Банально.  Хоч  топися!

Вона  зламалась  би  давно,
Та  визріло  рятунком
Гордливе  істини  зерно:
«Я  –  незугарніш  юнки?

А  мудрість,  плата  за  роки,  –
Цінніша  оболонки!..»
...Щемів  ще  довго  шрам  гіркий,
Як  після  похоронки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847308
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 06.09.2019
автор: Оксана Дністран