Безкрає небо, а життя – безмежне.
Ілюзії – усі мої путі
у мрії, уві сні, де незалежно
я мешкаю у іншому житті.
А чи існує доля паралельна,
де інші люди, як і ми, не ті?
Уловлені у сіті Мельпомени,
на іншій сцені – може і святі.
Але Феміда не міняє ролі.
Тут – у полоні, а коли – на волі,
руйнуємо ідилію свою.
Ілюзіями оповиті мрії,
а ми як учні іншого месії
очікуємо місце у раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846971
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.09.2019
автор: I.Teрен