Осінь на баскім коні прискакала,
Каву готує на світання.
Золотаву картину намалювала,
Шле нам надії і сподівання.
Нехай золотоволоса осінь,
Ще теплом зігріває.
Сховає тривоги у далечінь,
Ніжним сонечком нас зустрічає.
Осінь дарує крила тому, хто знемагає,
Розпалить для закоханих вогонь.
Надію для тих, хто кохає
Зігріє теплом своїх долонь.
Коханням тривожить тихі вечори,
Налиє у келих п'янкого вина.
Нас зваблює і кличе до гори,
Де у лісі дозріла ожина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846842
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2019
автор: Віктор Варварич