Мелодії літа на лодіях
Відчалили без проводжання.
Від дуба розбіглися жолуді,
«Хто дальше» почавши змагання.
І сонця рух швидшає з полудня--
Стрімке жнивування втомило--
Спахне десь на заході полум’ям,
Й надвечір прокурить кадило.
Листки затрусилися з остраху,
Що падати їм хоч-не-хочеш.
Години несуться без продиху
Від днів у ласкавіші ночі.
Вже осінь зайшла з хризантемами,
Як пані шляхетна, у гості,
Й встеляє шляхи гобеленами,
Де клени стоять манекенами
І ждуть дефіле на помості.
Кадило--однорічна трав'яниста рослина, квітки якої розкриваються вночі й сильно, приємно пахнуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846826
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2019
автор: Valentyna_S