Коли трави світяться у росах,
І співають солов"і у гаі,
Заплету червону стрічку в коси,
І до тебе любий поспішаю.
Поспішаю я до тебе любий,
Щоб кохання, як води напиться,
Щоб тебе, так ніжно приголубить,
Поцілунками насолодиться.
Цілувати трепетно і ніжно,
До сп"яніння, до тремтіння в тілі,
Зазвучить кохання вічна пісня,
Навіть солов"і замруть на гіллі.
Будемо спивати росу з квітів,
І квітчати долю пелюстками,
Ніби ми одні у цілім світі,
І кохання наше буде з нами.
Розкуйовджу я твоє волосся,
Насолоджусь статним твоім тілом,
І полине пісня стоголоса,
Та, що колись Лада мене вчила.
Ми з тобою будем милуватись,
Пить нектар, квітучоі любові,
І до ранку будем відчувати,
Почуття любові неземноі.
Прийде ранок, солов"іна пісня,
В душах наших ніжно озоветься,
І розквітне в серці моім квітка,
Та, що щастям материнства зветься.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846788
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2019
автор: Амадей